Стиль педагогічного спілкування

Стиль педагогічного спілкування — це усталена система способів та прийомів, які використовує педагог під час взаємодії з дітьми, їх батьками, колегами по роботі.

Під стилем педагогічного спілкування розуміють індивідуально-типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії педагога та дітей.

У стилі спілкування знаходять своє вираження:

— особливості комунікативних можливостей педагога;

— характер взаємовідносин педагога і вихованців, що склався;

— творча індивідуальність педагога;

— особливості дитячого колективу.

Стиль педагогічного спілкування залежить він від особистісних якостей педагога і комунікативної ситуації. До особистісних якостей належать ставлення вихователя до дітей (активно-позитивне, пасивно-позитивне, ситуативно-негативне, стійке негативне) та володіння організаторською технікою.

За активно-позитивного ставлення педагог виявляє ділову реакцію на діяльність дітей, допомагає їм, відчуває потребу у неформальному спілкуванні. Вимогливість, поєднана із зацікавленістю в дітях, викликає взаємодовіру, розкутість, комунікабельність. Пасивно-позитивне ставлення фокусує увагу вчителя на вимогливості та суто ділових стосунках. Таке спілкування характеризується сухим, офіційним тоном, браком емоційності, що збіднює спілкування і гальмує творчий розвиток вихованців. Негативне ставлення, що залежить від перепаду настрою педагога, породжує в дітей недовіру, замкненість, нерідко лицемірство, брутальність тощо. Викликаючи негативне ставлення до себе, такий педагог працює і навчально-виховного процесу, проти дошкільного закладу, викликаючи у дітей небажання його відвідувати.

Ставлення до дитини детермінує організаторську діяльність педагога, визначає загальний стиль його спілкування, який може бути авторитарним, демократичним і ліберальним.

1. Авторитарний. За такого стилю спілкування педагог сам вирішує всі питання життєдіяльності групи, визначає кожну конкретну мету, виходячи лише з власних установок; суворо контролює виконання будь-якого завдання і суб’єктивно оцінює досягнуті результати. Цей стиль керівництва є засобом реалізації тактики диктату й опіки, і у випадку протидії дітей владному тиску вихователя, веде до конфронтації.

2. Ліберальний (поблажливий, анархічний). Такий стиль спілкування характеризується прагненням педагога не брати на себе відповідальність. Формально виконуючи свої обов’язки, педагог, що застосовує подібний стиль, намагається самоусунутися від керівництва дитячим колективом, уникає ролі вихователя, обмежується виконанням лише навчальної функції. Зазначений стиль є засобом реалізації тактики невтручання, в основі якої лежить байдужість і незацікавленість проблемами життя дошкільного закладу. Наслідком такої позиції педагога є втрата поваги і контролю над дітьми, погіршення дисципліни, нездатність позитивно впливати на особистісний розвиток вихованців.

3. Демократичний стиль. За такого стилю спілкування педагог орієнтований на розвиток активності дітей, залучення кожного до розв’язання спільних завдань. Основу керування в даному випадку складає опора на ініціативу дітей. Демократичний стиль — найбільш сприятливий спосіб організації реального співробітництва педагога і дітей.

Стиль спілкування визначає три типи педагогів: «проактивний», «реактивний» і «надактивний». Перший — ініціативний в організації спілкування, індивідуалізує свої контакти з вихованцями, його настанова змінюється відповідно до досвіду. Він знає, чого хоче, і розуміє, що в його поведінці сприяє досягненню мети. Другий — також гнучкий у своїх настановах, але внутрішньо слабкий. Не він особисто, а вихованці диктують характер його спілкування. У нього розпливчасті цілі та відкрито пристосувальна поведінка. Третій — схильний до гіпертрофованих оцінок своїх вихованців і вибудовування нереальних моделей спілкування. На його думку, коли дитина активніша від інших — це бунтар і хуліган, а коли пасивніша — ледар і нероба. Видумані ним же оцінки змушують такого педагога діяти відповідно: він час від часу впадає в крайнощі, підпорядковуючи своїм стереотипам реальних дітей.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *